Документи:

Агротехнічній спосіб пролонгації фотосинтетичної діяльності рослин соняшника; Нові можливості підвищення ефективності виробництва продукції соняшника; Стимулюючи та рістрегуючи препарати хімічного та біологічного походження; Особливості водоспоживання соняшника за різних умов живлення; Особливості зміни структурних елементів урожаю соняшника при застосуванні стимулюючих препаратів; Особливості формування структурних елементів врожаю соняшника при застосуванні стимулюючих препаратів ХЕЛАФІТ і ВУКСАЛ; Агротехнічній спосіб пролонгації фотосинтетичної діяльності рослин соняшника

Постановка проблеми:

Фотосинтетична діяльність є основною складовою процесу формування у рослин вегетативних та генеративних органів, що в кінцевому результаті забезпечує певний рівень продуктивності сільськогосподарських культур.

Відомо, що інтенсивність фотосинтезу визначається площею асиміляційної поверхні листків, яка в свою чергу залежить від умов вирощування. Саме тому розміри листкової поверхні та тривалість активної діяльності листя є основою визначення кількості та інтенсивності накопичення рослинами органічної сухої речовини.

Аналіз актуальних досліджень:

Застосування добрив, мікроелементів і стимуляторів росту є найбільш поширеним та ефективним способом підвищення врожайності і поліпшення якості продукції сільськогосподарських культур. Але рівень віддачі від застосування таких агротехнічних заходів значною мірою обумовлений впровадженням у виробництво методів їх раціонального використання.

Питання про особливості мінерального живлення соняшника має важливе значення для визначення теоретичних основ застосування добрив та препаратів комбінованої дії. Нажаль у сучасній науковій літературі знаходять дуже слабке відображення саме ті моменти, які висвітлюють особливості споживання елементів живлення, особливо мікроелементів. Якщо ж взяти сучасні препарати, які несуть в собі і хелатні форми мікроелементів, мікроорганізми з фунгіцидним ефектом і стимулятори різного походження, то цей аспект проблеми залишається взагалі білою плямою.

В сучасних технологіях одним з передових способів внесення добрив є позакореневе. Позакореневе підживлення – науково визнаний метод, який швидко та цілеспрямовано урівноважує дисбаланси поживних речовин в рослинах. Цей метод використовують, коли через несприятливі погодні умови і послаблений стан ґрунту знижується ефективність поглинання поживних речовин кореневою системою рослин. Позакореневе підживлення є також методом швидкого постачання пожнивних речовин під час найбільшої максимальної потреби на певних стадіях розвитку рослин.

Продуктивність рослин визначається трьома факторами: 1) площа фотосинтетично активної листкової поверхні; 2) тривалість періоду роботи листової поверхні; 3) продуктивність фотосинтезу. Перші два фактори зазвичай подають у вигляді одного показника – фотосинтетичного потенціалу (ФП) за А.А. Нічипоровичем

Продуктивність рослин має тісний кореляційний зв'язок з фотосинтетичним потенціалом, який у свою чергу залежить від тривалості життєдіяльності листової поверхні. Таким чином, стає цілком зрозумілим більш вищий рівень урожайності пізньостиглих сортів і гібридів. Якщо це розглядати лише в межах форм однієї групи стиглості, то стає зрозумілим важливість збільшення періоду функціонування листової поверхні. У природних умовах довше зберігається здібність до фотосинтезу листя при високому рівні вологозабезпечення, оптимальних (і нижче) показників температурного режиму та на фоні підвищеної родючості ґрунту. Але ефективним є лише поєднання перелічених чинників, бо кожен з них окремо може не забезпечити бажаного результату. Тому, експериментатори шукають надійні і ефективні способи пролонгації терміну роботи листової поверхні без застосування методів регулювання водного й поживного режимів

Завдання і методика досліджень:

В наших дослідах, які проведено протягом 2015 – 2016 рр. на території Єланецького району Миколаївської області вивчалась ефективність проведення позакореневих підживлень соняшника новим багатофункціональним препаратом Хелафіт Комбі.

Поля для закладки дослідів мали вирівняну поверхню, без схилів та ерозійних формувань. Перед використанням ділянки для польових дослідів в полі проводили вирівнюючий посів ярого ячменю, який і був попередником соняшника. Ділянки у досліді розміщували послідовно із зміщенням варіантів їх повторенням. Розмір дослідних ділянок становив 50м5,6м = 330 кв.м, а облікової 2,8м40м = 112 кв.м. В дослідах вивчали гібрид соняшника Заклик, який внесений до реєстру сортів рослин України у 2004 році. Оригінатор гібриду – агропромислова фірма «Флора» (м. Одеса).

Фенологічні спостереження проводили відповідно методики державного сортовипробовування. Обробіток рослин соняшника препаратом Хелафіт Комбі проводили надземним обприскувачем у фазу 4-6 справжніх листків і фазу бутонізації. Норма витрат препарату складала 1 л/га, а вилив робочої рідини 250 л/га. Площу листової асимимілюючої поверхні визначали за А.А. Нічипоровичем.

Облік урожаю здійснювали методом комбайнового обмолоту з площі облікової ділянки. Використовували комбайн KLASS з чотирьохрядною приставкою для соняшника. Фактично одержаний урожай перераховували на базисну вологість (8%) та з врахуванням наявності домішок.

Експериментальні дані обробляли методом багатофакторного дисперсійного аналізу за Доспєховим Б.А. Моделювання формування урожайності здійснювалося із застосуванням ліцензійного програмного інструменту «Statistica 6.0».

Результати досліджень:

Під час визначення динаміки площі листової поверхні соняшника було визначено суттєві відмінності функціонування листя по варіантам досліду (табл. 1).

Як видно, застосування Хелафіту Комбі у вигляді позакореневих підживлень пролонгує фотосинтетичну діяльність рослин соняшника на 5 – 10 днів, при чому у більш посушливому 2015 році така різниця була більш помітнішою.

Таблиця 1

Динаміка площі листової поверхні соняшника, тис. м2/га.

Розрахунок площі листової поверхні у відсотках до максимального значення показав, що у середньому за два роки даний показник мав наступний графічний вигляд (рис. 1).

Одержані дані показали, що на початку вегетації зменшення розміру асиміляційного апарату має подібний характер у більшості випадків, але, через 15 – 20 днів після початку спостережень проявлялася суттєва різниця. Так, якщо на контрольному варіанті на 5 вересня залишалося лише 22 % активної листової поверхні, то при двократній обробці препаратом Хелафіт Комбі цей показник був удвічі більшим. На контрольному варіанті посіву соняшника 15 вересня практично уже все листя рослин було не здібне до фотосинтетичної діяльності, а при обробці Хелафітом Комбі ще 16% площі всієї листової поверхні було функціональним.

Рис. 1. Динаміка функціонування листового апарату соняшника в період вегетації.

За таких умов формувались більш продуктивні кошики соняшника (табл.2).

Ці дані наведено у середньому за три роки досліджень, тому що по рокам спостерігалася практично однакова закономірність, що не залишає сумніву стосовно достовірності одержаних результатів.

Таблиця 2

Продуктивність кошиків соняшника залежно від застосування препарату Хелафіт Комбі (середнє за 2014 – 2016 рр.)

Як видно, обробка рослин соняшника препаратом Хелафіт Комбі дає можливість зменшити пустозерність на 7 – 10%, а масу зерна з одного кошика збільшити на 8,8 – 15,4%. Результатом такого впливу було стабільне зростання урожайності посіву соняшника (табл. 3).

Таблиця 3

Урожайність соняшника при проведенні позакореневого підживлення препаратом Хелафіт Комбі

Таким чином, прибавка врожаю від дворазового обробітку посіву соняшника препаратом Хелафіт Комбі в середньому за роками досліджень склала 0,27 т/га. При середній вартості соняшника (за цінами 2016 року) 10000,00 грн/т додаткова виручка від реалізації продукції склала 0,27 т/га 10000,00 грн/т = 2700,00 грн/га. Якщо прорахувати витрати на придбання (150 грн/л 2 разовий обробіток = 300,00 грн/га) і внесення препарату (100,00 грн/га * 2 разовий обробіток = 200,00 грн/га), то на кожну додаткову гривну витрат одержано 2700,00 грн/га / 500,00 грн/га = 5,4 грн. прибутку.

Висновки і перспективи подальших досліджень:

Дворазове застосування препарату Хелафіт Комбі у вигляді позакореневих підживлень в період вегетації рослин соняшника дало змогу пролонгувати фотосинтетичну діяльність рослин на 5 – 10 днів, зменшити рівень пустозерності кошиків до 10 % і збільшити масу насіння з одного кошика до 15 %, що призводить до стабільного зростання урожайності посіву соняшника. Подальше використання результатів досліджень забезпечить можливість багатоаспектного вивчення і визначення ступеню впливу нових хелатних добрив, біологічних фунгіцидів і стимуляторів росту рослин та їх подальше застосування при вдосконаленні елементів технології вирощування соняшнику в агрокліматичних умовах Степової зони України, а застосування мікробіологічного препарату Хелафіт Комбі повинно стати невід’ємною частиною технології вирощування даної культури.

В статті наведені результати впливу позакореневих підживлень рослин соняшника препаратом Хелафіт Комбі. Встановлено його стимулююча дія до пролонгації фотосинтетичної діяльності, зменшення рівня пустозерності кошиків і збільшення маси насіння з одного кошика, що призводить до підвищення врожайності соняшника на 0,27 т/га. Завдяки невисокій вартості, застосування даного препарату дозволяє значно підвищити економічні показники вирощування соняшнику.

Відомо, що інтенсивність фотосинтезу визначається площею асиміляційної поверхні листків, яка в свою чергу залежить від умов вирощування. Питання про особливості мінерального живлення соняшника має важливе значення для визначення теоретичних основ застосуванн я добрив та препаратів комбінованої дії. В сучасних технологіях одним з передових способів внесення добрив є позакореневе. В статті наведені результати впливу позакореневих підживлень рослин соняшника препаратом Хелафіт Комбі. Встановлено його стимулююча дія до пролонгації фотосинтетичної діяльності, зменшення рівня пустозерності кошиків і збільшення маси насіння з одного кошика, що призводить до підвищення врожайності соняшника на 0,27 т/га.

Одержані результати показали, що на початку вегетації зменшення розміру асиміляційного апарату має подібний характер у більшості випадків, але, через 15 – 20 днів після початку спостережень проявлялася суттєва різниця. Так, якщо на контрольному варіанті на 5 вересня залишалося лише 22 % активної листової поверхні, то при двократній обробці препаратом Хелафіт Комбі цей показник був удвічі більшим. На контрольному варіанті посіву соняшника 15 вересня практично уже все листя рослин було не здібне до фотосинтетичної діяльності, а при обробці Хелафітом Комбі ще 16% площі всієї листової поверхні було функціональним.

Обробка рослин соняшника препаратом Хелафіт Комбі давала можливість зменшити пустозерність на 7 – 10%, а масу зерна з одного кошика збільшити на 8,8 – 15,4%. Результатом такого впливу було стабільне зростання урожайності посіву соняшника. Завдяки невисокій вартості, застосування даного препарату дозволяє значно підвищити економічні показники вирощування соняшнику.

Подальше використання результатів досліджень забезпечить можливість багатоаспектного вивчення і визначення ступеню впливу нових хелатних добрив, біологічних фунгіцидів і стимуляторів росту рослин та їх подальше застосування при вдосконаленні елементів технології вирощування соняшнику в агрокліматичних умовах Степової зони України.

Нові можливості підвищення ефективності виробництва продукції соняшника

Постановка проблеми:

За останні два десятиліття в Україні спостерігається справжній соняшниковий бум. Це проявляється у стрімкому зростанні посівних площ (з 1,2-1,4 до 5,0-5,3 млн.га) та валових зборів (з 0,9-1,3 до 6,0-6,5 млн.т). Ці зміни супроводжуються пошуком шляхів підвищення урожайності цієї культури. Зроблено всією світовою науковою спільнотою немало: створено нові високопродуктивні гібриди різного рівня стиглості, розроблено регіональні технології вирощування, запропоновано нові способи контролю забур’яненості (технологія CLEARFIELD), набули поширення ефективні заходи захисту рослин від шкідників і хвороб, розроблено технологію одержання урожаю соняшника за післяукісної сівби, тощо. Разом з цим середня врожайність соняшнику залишається на доволі низькому рівні, що свідчить про наявність резервів її підвищення.

Стан вивчення проблеми:

Одним із напрямів підвищення продуктивності польових культур є застосування препаратів з ефектом стимуляції, з включенням хелафітних форм мікроелементів з рістрегулюючою дією та з фунгіцидним ефектом. Саме тому на ринку України зараз є безліч таких препаратів і виробники часто спантеличені можливостями вибору. Тому зараз йде пошук таких препаратів, які здатні в собі об’єднувати дію різних форм впливу на рослини. Одним з таких препаратів є хелафіт. Сьогодні хелафіт існує як для обробки насіння з метою стимуляції проростання та зменшення негативної дії патогенних чинників (хелафіт насіння), так і для обробки рослин під час вегетації (хелафіт комбі). Цей препарат має біологічне походження і може стати важливим елементом в системі заходів по одержанню екологічно чистої продукції.

Завдання і методики досліджень:

Протягом 2014-15 рр. вивчали ефективність хелафіту при вирощуванні соняшника. Досліди було закладено у Єланецькому районі Миколаївської області за схемою (табл.1).

Таблиця 1

Схема досліду з вивчення ефективності хелафіта

Як видно для порівняння з дією протруйника було включено обробку насіння вітоваксом 200, а для порівняння стимулюючого ефекту рослини у фазі початку формування кошику обробляли відомим препаратом вуксал.

У процесі вегетації проводились фенологічні спостереження, вивчались показники росту й розвитку рослин. Після збирання врожаю проводився біометричний аналіз.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Перші результати (2014р.) показали доволі високий рівень ефективності хелафіту: у порівнянні з контролем, застосування хелафіту комбі забезпечило зростання врожайності соняшника на 0,95 ц/га (5,3%); у порівнянні з варіантом, де використовували обробку рослин вуксалом, урожай залишився на одному рівні (вуксал - 19,1 ц/га, хелафіт - 19,0 ц/га).

У 2015 році дослід було закладено за наведеною вище схемою. Тут можно простежити не лише дію хелафіта комбі, але й дослідити ефективність хелафіту насіння, порівняти з препаратами вітавакс 200 та вуксал й визначити вплив комбінованого застосування хелафіту насіння та хелафіту комбі.

Вегетаційний період 2015 року був гостропосушливим, але урожайність соняшника майже досягала попереднього року (табл.2).

Якщо порівнювати обробку насіння протруйником вітавакс 200 та хіла- фітом насіння, спостерігається відсутність позитивної дії вітавакса принаймі на математично достовірному рівні. В той же час, хелафіт насіння дав можливість одержати прибавку врожаю 0,8 ц/га, що достатньо, аби істотність цієї різниці була доказана математично.

Таблиця 2

Урожайність соняшника залежно від внесення різних препаратів

Обробка рослин соняшника вуксалом у фазі початку формування кошика виявилась доволі ефективним засобом підвищення урожайності. Прибавка у цьому році становила 1,6 ц/га (11,0%). Це очікуваний результат, який підтверджується попередніми дослідженнями. Цікаво, що хелафіт комбі за своєю позитивною дією, хоча і поступився препарату вуксал, але різниця була в межах помилки досліду.

При застосуванні комплексної обробки насіння й рослин хелафіт забезпечив одержання максимального врожаю (17,6 ц/га). Прибавка над контрольним варіантом становила 14,3 %.

Для остаточного вирішення питання про найбільш ефективний препарат, чи їх сполучення, ми зробили розрахунки основних показників економічної ефективності. Справа в тому, що серед всього різноманіття стимулюючих чи рістрегулюючих препаратів хелафіт насіння і хелафіт комбі відрізняються найменшою вартістю у розрахунку на 1 га площі посіву. Згідно з прайслистами вартість обробки гектарної норми насіння соняшника хелафітом становить 0,45 грн., а обробка рослин хелафітом комбі - 130 грн/га [2]. Виходячи з цього, наші розрахунки дозволили одержати наступні результати (табл.3).

Як бачимо, на сучасному рівні виробництва соняшник залишається досить високорентабельною культурою. При урожайності 15-16 ц/га виробничі витрати компенсуються вартістю одержаної продукції. Рівень рентабельності досягає 80%, а чистий прибуток становить 5700 грн/га.

Застосування вивчених препаратів дозволяє суттєво підвищити економічні показники і у разі застосування хелафіта досягається рентабельність 100%. То ж за рахунок меншої вартості препарата хелафіт, при майже однаковій прибавці з препаратом вуксал, економічні показники кращі у першому випадку.

Таблиця 3

Економічна ефективність застосування різних препаратів при вирощуванні соняшника

Висновки:

В якості загального висновка можна констатувати принаймі два положення:

  1. Всі застосовані препарати забезпечують одержання прибавки врожаю на рівні 5-11%;

  2. Завдяки меншої вартості кращі економічні показники досягаються при застосуванні хелафіта, особливо у разі поєднання обробки насіння та підживленя рослин соняшника у фазі початку формування кошика.

Стимулюючи та рістрегуючи препарати хімічного та біологічного походження. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ

У сучасному землеробстві застосування препаратів, які стимулюють або регулюють ріст рослин, набуло широкого розповсюдження. Популярність цих препаратів обумовлена з одного боку їх достатньою ефективністю, а з іншого - доволі невисокими виробничими витратами, пов’язаними з їх придбанням та внесенням. При вартості застосування таких препаратів в середньому на рівні 5 - 10 євро/га додатково одержуємо продукції на 18 - 20 євро/га. Зрозуміло, що ця обставина приваблює як виробничників, так і спонукає науковців до створення нових препаратів.

Найбільш відомими фітогормонами рослин є гібереліни (ріст рослин), ауксини (розвиток кореневої системи), та цитокініни (формування бруньок та пагонів). Але стимуляція — це лише один з напрямів поліпшення умов життєдіяльності рослин. Сьогодні ринок пропонує чимало так званих біопрепаратів, які можуть вирішувати різні завдання:

стимулювати мікробіологічну діяльність ризосфери; пригнічувати розвиток патогенних організмів, які є збудниками хвороб (фунгіцидні властивості); поліпшувати умови симбіотичних відносин рослин з корисними мікроорганізмами у життєсередовищі. Третя група — це препарати, що вміщують мікроелементи в хфтатній формі, що дає можливість пролонгувати строки забезпечення рослин мікроелементами. їх випускають з різним набором мікроелементів і таким чином адаптують для конкретної сільськогосподарської культури.

Зрозуміло, що основною проблемою у напрямку оптимізації застосування стимуляторів росту є створення комплексних препаратів, які об’єднують позитивну дію всіх груп. На ринку України такі комплексні препарати вже з’явились і їх успішно використовують у виробництві. Серед найбільш розповсюджених комплексних препаратів можна назвати «Вимпел», «Вуксал» та ін. Останні роки нашу увагу привернув комплексний препарат Одеського походження «Хелафіт комбі». Він має багатокомпонентний склад, зокрема:

комплекс легкозасвоюваних мікроелементів у збалансованій для всіх стадій розвитку хйлатній формі (Fe, Mg, Mo, Cu, В, Zn); спори і клітини культур-продуцентів родин Bacilius subtins, Pseudomonas та Trichoderma; багатофункціональні стимулятори й регулятори росту (ауксини, гібереліни, цитокініни, гумінові та фульвокистлоти, амінокислоти). Збалансована препаративна формула включає також високоефективні органічні розчинники та причіплювачі, що забезпечує утримання всіх речовинна поверхні листа довгий час до повного їх засвоєння.

Якщо порівняти вартість Хелафіту з аналогічними препаратами, то легко побачити його перевагу, навіть у порівнянні не з комплексними, а звичайними стимуляторами. Саме ці обставини навели нас на думку про необхідність масштабної виробничої перевірки, яку проведено у сільськогосподарських підприємствах Єланецького району Миколаївської області протягом 2014 - 2015 рр.

Одержані результати показали достатній рівень ефективності препарату при вирощуванні соняшника і його високі економічні показники. Так, у середньому за два роки досліджень урожайність соняшника у контрольному варіанті становила 1,54 т/га, а при застосуванні Хелафіта (обприскування рослин у фазі 5 — 6 листків дозою 1 л/га) вона зросла до 1,69 т/га, або на 11% вище. У порівнянні з Вуксалом Хелафіт показав однаковий результат, або різниця знаходилася у межах похибки досліду. Але за економічними показниками суттєву перевагу мав Хелафіт, застосування якого на 8 євро дешевше, а чистий прибуток був на 18 евро вищий. Рівень рентабельності мав перевагу на 12%. Таким чином, можна зробити загальний висновок, що в нинішніх умовах доцільніше використовувати комплексні препарати, які у більшості випадків не тільки забезпечують прибавку врожаю, але й сприяють одержанню екологічно чистої продукції рослинництва.

Особливості водоспоживання соняшника за різних умов живлення.

Проведені на звичайних чорноземах Миколаївської області досліди протягом 2015-2016рр. показали, що внесення добрив і рістрегулюючих препаратів, незважаючи на зростання загального водоспоживання (до 7%), зменшують питоме водоспоживання (до 30%), що свідчить про економність витрат води. Препарати підвищують урожайність соняшника як самостійно (9-14%), так і у комбінації із добривами (29-40%).

Традиційно соняшник вважається поганим попередником у сівозмінах, маючі на увазі великий винос із грунту поживних речовин і вологи. Стосовно поживних речовин останнім часом доказано (А.Гончаров, 2016), що соняшник не є «прожерливою» культурою бо його високий винос мінеральних речовин супроводжується компенсаторним поверненням у грунт елементів живлення з післяжнивними рештками. Що стосується вологовикористання, то дійсно соняшник забирає стільки води з грунту, стільки її там є. Тобто в роки з недостатньою кількістю опадів соняшник витрачає вологу доволі економно, а у сприятливих умовах він «качає» вологу до кінця.

На жаль, таких повідомлень в сучасній науковій літературі дуже мало і особливості водоспоживання культури залишаються білою плямою, а висловлювання на цей рахунок взагалі є безпідставними і не озброюють виробника конкретними уявленнями про водоспоживання, а відтак, залишають практиків без об’єктивної інформації.

Водоспоживання – це багатофункціональний процес, який корегується і погодно-кліматичними умовами, і рівнем агротехніки, і рівнем родючості грунту. Саме ці моменти треба ретельно досліджувати, аби знайти оптимальні співвідношення різних чинників для досягнення більш економного витрачання вологи.

В нашому досліді, який проведено протягом 2015-2016рр. у Єланецькому районі Миколаївської області, вивчались елементи водоспоживання соняшника залежно від рівня мінерального живлення та застосування комплексних багатофункціональних рістрегулюючих препаратів. Дослід закладено за двохфакторною схемою:

фактор А – добрива (1.контроль без добрив; 2.N30P45; 3.N60P90); фактор В – препарати (Вуксал Мікроплант - мікродобриво німецької компанії Аглюкон, та Хелафит комбі – багатофункціональний препарат ТОВ «Хелафит», Україна). Добрива мінеральні вносили під основний обробіток грунту врозкид за допомогою розкидувача РУМ-6. Препарати використовували у вигляді позакореневого підживлення і Вуксалом обробляли 1 раз (фаза початку утворення кошиків), а Хелафитом – 2 рази (окрім першого, ще раз перед цвітінням). Доза обох препаратів становила 1л/га. Площа дослідної ділянки становила 280, а облікової 112. Повторність у досліді чотирьохразова.

Вологість грунту визначали термостатно-ваговим методом. Зразки грунту відбирали на глибині 10, 20, 30, 40, 60, 80 і 100см. Для визначення запасу продуктивної вологи користувались формулою:

W=0.1gh(V1-V2), де

W – запас продуктивної вологи, мм;

g – об’ємна маса грунту, г/с;

h – шар грунту, см;

V1 – фактична вологість грунту, %;

V2 – вологість сталого в’ялення, %.

Об’ємну масу грунту брали з грунтового очерку, а вологість сталого в’ялення визначали експериментально (для шару грунту 0-30 см вона дорівнювала 12,5%, а для 0-100см – 11,8%).

Проведені дослідження показали, що на фоні добрив та використання рістрегулюючих препаратів запас продуктивної вологи скорочується завдяки зростанню витрат рослинами з більшим габітусом. (табл.1).

Таблиця 1

Вміст продуктивної вологи в метровому шарі грунту, мм (середній за 2015-2016рр.)

Як бачимо, перша третина вегетації характеризується невисоким водоспоживанням соняшника і відсутністю істотної різниці між варіантами по запасу продуктивної вологи. Але далі чітко простежується продекларована вище закономірність: там де добрива та препарати, там і вміст вологи самий низький. Максимальне водоспоживання спостерігається у фазі цвітіння. В цей час різниця між крайніми варіантами по запасу продуктивної вологи становила 247/га. Далі «апетит» соняшника спадає і різниця скорочується до 197 що свідчить про вищий рівень напруги у водоспоживанні під кінець вегетації тих ділянок, які мали вищий рівень мінерального живлення.

Але загальне водоспоживання не характеризує ефективність використання вологи. Більш показовим є питомі витрати вологи на утворення одиниці урожаю, або коефіцієнт водоспоживання (табл.2)

На відміну від загального водоспоживання, коефіцієнт водоспоживання помітно зменшується при покращенні умов живлення. Наприклад, на фоні без добрив застосування лише препаратів дозволяє зменшити коефіцієнт водоспоживання на 7-8%. На фоні N30P45 цей показник зменшується на 13%, а на фоні N60P90 – на 18%. Проведення позакореневих підживлень препаратами Вуксал Мікроплант або Хелафит комбі призводить до зменшення коефіцієнта водоспоживання ще на 7-8%. Таким чином, комплексне застосування добрив та рістрегулюючих препаратів сумарно скорочує витрати води на утворення 1т сухої біомаси на 110-130/га, що при її врожаї 6-7т/га зменшує потребу у воді на 650-750.

Таблиця 2

Водний баланс метрового шару грунту за весь вегетаційний період (середні за 2015-2016рр.)

То ж ми маємо доволі протирічне становище: застосування добрив і покращення умов живлення за рахунок препаратів з одного боку призводить до зростання водопоглинання, а з іншого – дозволяє економніше витрачати водо потенціал. У будь якому випадку ми маємо позитивні наслідки використання вологи, хоча з точки зору якості попередника удобрений соняшник погіршує умови водоспоживання наступної культури.

З точки зору продуктивності користь мінеральних добрив та рістрегулюючих препаратів у досліді доказана однозначно (табл. 3).

Таблиця 3

Урожайність соняшника залежно від застосування добрив та рістрегулюючих препаратів, т/га

Якщо порівнювати роки, то можна побачити, що ступінь дії вивчених чинників приблизно однаковий, хоча у 2016р. умови в цілому буди трохи сприятливими, ми схильні цей факт розглядати не як абсолютне явище, але як випадок, коли умови, хоч і відрізнялись, але не кардинально. Думаємо, що при подальшому поліпшені умов волого забезпечення можна очікувати зростання позитивної дії добрив і препаратів. Але все ж таки і тут прослідковується деяка особливість, а саме: за максимальної дози добрив дія Вуксалу і Хелафиту у 2015р. обмежується величиною HIP, тобто прибавки є недоказаними математично.

Як загальний висновок, що випливає з аналізу представлених даних можна відзначити, що рістрегулюючі препарати, особливо Хелафит комбі, який є багатофункціональним продуктом, впливає позитивно на продуктивність соняшника не лише як самостійний фактор покращення умов живлення рослин, але й у комплексі із мінеральними добривами. Антистресова дія цих препаратів вдало доповнює мінеральні добрива, пом’якшує дію негативних чинників і прискорює вихід із стресового стану. Якщо додати фунгіцидний ефект препаратів (перш за все Хелафит), то стає зрозумілим доцільність їх застосування як окремо, так і у комбінації з мінеральними добривами. Добрива і препарати дозволяють економніше витрачати вологу.

Особливості зміни структурних елементів урожаю соняшника при застосуванні стимулюючих препаратів

На сучасному етапі розвитку аграрного сектору економіки соняшник відіграє дедалі важливішу роль. І справа не тільки у невпинному зростанні посівних площ та валових зборів. Проблема у зміні структурного співвідношення окремих груп рослин. Соняшник вже займає площі на рівні 6 млн. га і зростання цього показника триває. Можна сподіватись, що через невеликий проміжок часу ми станемо свідками перетворення соняшника на основну польову культуру нашої країни. Ця обставина вже зараз спонукає науковців шукати шляхи поліпшення соняшника як попередника. Багато чого вже зроблено у цьому напрямі: вноситься велика кількість добрив, покращується фітосанітарний стан полів з під соняшника за рахунок ефективного контролю забур’яненості та захисту від вовчка, зменшується кількість післяжнивних решток, що полегшує обробіток грунту і т.д.

Але всі позитивні зрушення щодо виробництва соняшника відбуваються при суттєвому зростанні матеріальних витрат та пестицидного навантаження на навколишнє середовище тому час вимагає рухатись далі шляхом пошуку менш витратних і водночас екологічно безпечних способів інтенсифікації соняшникарства. Саме це визначило тему наших досліджень, в яких головним напрямком підвищення продуктивності є застосування комплексних препаратів для стимуляції рослин, підвищення їх стійкості до стресів, можливості зменшення доз фунгіцидів. Такими препаратами сьогодні є Вуксал, Хелафит та інші. Наші досліди проведено протягом 2014-2016рр. на полях сівозмін Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

Програма передбачає комплексне дослідження впливу препаратів на ріст рослин, їх розвиток і формування урожаю. У даному повідомленні ми зупинимося лише на особливості формування генеративних органів, бо це є основний показник впливу.

Препарати, які було включено у дослідження, представлені відомим продуктом з Німеччини – Вуксалом та новим багатофункціональним ріст регулятором одеського походження – Хелафит – комбі. Останній препарат має дві формуляції: Хелафит – насіння для використання як протруйник; Хелафит – комбі який застосовується для листового підживлення рослин. Оскільки Вуксал вивчено набагато краще, ми включили його лише для порівняння, а по Хелафиту створили розгорнуту схему, яка передбачає перевірку обох формуляцій та взаємодію з карбамідом, як додатковим джерелом азоту.

Проведені досліди показали, що дія препаратів простежується одразу після їх застосування протягом всього періоду вегетації. Зокрема було помічено збільшення розміру кошиків (табл.1)

Таблиця 1

Діаметр кошика залежно від застосування препаратів, см (середній за 2 роки)

Як бачимо кошики соняшника у фазі воскової стиглості досягають максимального розміру, а потім зменшуються за рахунок підсушення. Всі препарати суттєво збільшували діаметр кошика (на 11,6 – 28,1%) для фази повної стиглості. Слід відзначити цікаву особливість – при застосуванні стимулюючих препаратів усихання кошика помітно зменшується. Так, діаметр кошика у повній стиглості на контролі становив 89% від максимального розміру у той час як з Вуксалом цей показник становив 94%, а з Хелафитом – від 94 до 97%. Це означає, що процес визрівання у разі застосування препаратів пролонгується і таким чином зростає шанс формування повноцінного насіння.

Але продуктивність кошика не завжди обумовлюється його розміром, бо часто формуються пусті насінини, які негативно впливають на загальну масу. В нашому досліді цього не спостерігалось і маса зерна з одного кошика насіння завжди була максимальною при формуванні найкрупнішого кошика (табл. 2).

Таблиця 2

Озерненість кошиків соняшника залежно від препаратів

То ж застосування препаратів не тільки не зменшує, але навіть помітно збільшує озерненість кошика із 78 до 85%. Все це разом обумовило вищій рівень продуктивності кошика, який зріс у всіх варіантах, що і обумовило більш високий рівень урожайності (табл. 3)

Таблиця 3

Урожайність соняшника при застосуванні препаратів

Як бачимо, по рокам дія препаратів аналогічна, хоча у 2014році абсолютні значення суттєво вищі. В цілому новий препарат Хелафит – комбі забезпечив одержання однакової з Вуксалом прибавки, а у поєднанні з карбамідом спостерігається додаткове зростання урожайності.

Загальний висновок. Вуксал і Хелафит є ефективними препаратами для забезпечення зростання урожайності. Рівень їх позитивного впливу на соняшник можна оцінити як рівний. Хелафит насіння показав тенденцію до позитивного впливу, але рівень цього впливу недостатній бо суттєвість його недоказана математично.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВРОЖАЮ СОНЯШНИКА ПРИ ЗАСТОСУВАННІ СТИМУЛЮЮЧИХ ПРЕПАРАТІВ ХЕЛАФІТ І ВУКСАЛ

На сучасному етапі розвитку аграрного сектору економіки соняшник відіграє дедалі важливішу роль. І справа не тільки у невпинному зростанні посівних площ та валових зборів. Проблема у зміні структурного співвідношення окремих груп рослин. Соняшник вже займає площі на рівні 6 млн. га і зростання цього показника триває. Ця обставина вже зараз спонукає науковців шукати шляхи поліпшення соняшника як попередника. Багато чого вже зроблено у цьому напрямі: вноситься велика кількість добрив, покращується фітосанітарний стан полів з під соняшника за рахунок ефективного контролю забур’яненості та захисту від вовчка, зменшується кількість післяжнивних решток, що полегшує обробіток ґрунту і т.і.

Але всі позитивні зрушення щодо виробництва соняшника відбуваються при суттєвому зростанні матеріальних витрат та пестицидного навантаження на навколишнє середовище тому час вимагає рухатись далі шляхом пошуку менш витратних і водночас екологічно безпечних способів інтенсифікації соняшникарства. Саме це визначило тему наших досліджень, в яких головним напрямком підвищення продуктивності є застосування комплексних препаратів для стимуляції рослин, підвищення їх стійкості до стресів, можливості зменшення доз фунгіцидів. Такими препаратами сьогодні є Вуксал, Хелафит та інші. Наші досліди проведено протягом 2014-2016 рр. на полях сівозмін Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

Програма передбачає комплексне дослідження впливу препаратів на ріст рослин, їх розвиток і формування урожаю. У даному повідомленні ми зупинимося лише на особливості формування генеративних органів, бо це є основний показник впливу. Препарати, які було включено у дослідження, представлені відомим продуктом з Німеччини – Вуксалом та новим багатофункціональним рістрегулятором одеського походження – Хелафит – комбі. Останній препарат має дві формуляції: Хелафит – насіння для використання як протруйник; Хелафит – комбі який застосовується для листового підживлення рослин. Оскільки Вуксал вивчено набагато краще, ми включили його лише для порівняння, а по Хелафиту створили розгорнуту схему, яка передбачає перевірку обох формуляцій та взаємодію з карбамідом, як додатковим джерелом азоту.

Проведені досліди показали, що дія препаратів простежується одразу після їх застосування протягом всього періоду вегетації. Зокрема було помічено збільшення розміру кошиків. Так, у фазі 103 воскової стиглості кошики досягають максимального розміру, а потім зменшуються за рахунок підсушення. Всі препарати суттєво збільшували діаметр кошика (на 11,6 – 28,1%) для фази повної стиглості. Слід відзначити цікаву особливість – при застосуванні стимулюючих препаратів усихання кошика помітно зменшується. Так, діаметр кошика у повній стиглості на контролі становив 89% від максимального розміру у той час як з Вуксалом цей показник становив 94%, а з Хелафитом – від 94 до 97%. Це означає, що процес визрівання у разі застосування препаратів пролонгується і таким чином зростає шанс формування повноцінного насіння.

Але продуктивність кошика не завжди обумовлюється його розміром, бо часто формуються пусті насінини, які негативно впливають на загальну масу. В нашому досліді цього не спостерігалось і маса зерна з одного кошика насіння завжди була максимальною при формуванні найкрупнішого кошика.

То ж застосування препаратів не тільки не зменшує, але навіть помітно збільшує озерненість кошика із 78 до 85%. Все це разом обумовило вищій рівень продуктивності кошика, який зріс у всіх варіантах, що і обумовило більш високий рівень урожайності.

В цілому новий препарат Хелафит – комбі забезпечив одержання однакової з Вуксалом прибавки, а у поєднанні з карбамідом спостерігається додаткове зростання урожайності. Вуксал і Хелафит є ефективними препаратами для забезпечення зростання урожайності. Рівень їх позитивного впливу на соняшник можна оцінити як рівний. Хелафит насіння показав тенденцію до позитивного впливу, але рівень цього впливу недостатній бо суттєвість його недоказана математично.